- жонглювання
- —————————————————————————————жонглюва́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
жонглювання — я, с. Дія за знач. жонглювати … Український тлумачний словник
цирк — у, ч. 1) У Стародавньому Римі – місце, арена для кінних змагань, а згодом – боїв гладіаторів та інших видовищ. 2) Вид театрального мистецтва, який включає акробатику, еквілібристику, жонглювання, клоунаду, дресирування тварин і т. ін. || перен.,… … Український тлумачний словник